Попелюшка (балет)



С. Прокоф`єв. «Золушка», доля Сергія Прокоф`єва (1891-1953) — це складний шлях артиста, великого і неординарного як в помилках і протиріччях людської натури, так і в своїх геніальних осяяннях. Композитор народився в Україні, в селі Сонцовка (нині Червоне Донецької області). Він помер в один день зі Сталіним у Москві, і тому похорони видатного композитора пройшов майже непоміченим. Незважаючи на те, що композитор добровільно повернувся з еміграції і намагався підкоритися радянської ідеології і музичної естетики, його новаторська музична мова не вписувалася в стандарти соціалістичного реалізму, тому сприймалася відсторонено офіційним мистецтвом. Прокоф`єв є одним з найбільш значущих композиторів XX століття. Він написав 11 опер, 7 балетів, 7 симфоній, 8 концертів і багатьох музичних творів в інших жанрах. Серед балетів поза конкуренцією його «Ромео і Джульєтта» і «Золушка» (1945), де майстер продовжив кращі традиції російського класичного балету, розпочаті П. Чайковським, балетмейстерами М. Петіпа, Л. Івановим, А. Горським. Задум втілити сюжет Ш. Перро в хореографічний твір виник у композитора в 1930-ті роки. Під час війни композитор, працюючи над епопеєю «Война і світ», з задоволенням повертався до зворушливою і простої історії про перетворення щирою душею і характером бідної сироти в казкову принцесу. Музика Прокоф`єва утверджувала велич вічних етичних принципів, силу, любов, впевненість у перемозі доброго первня. Автор прагнув, щоб глядач у казковій каймі побачив у балетній виставі живих людей, які щиро відчувають і прагнуть до щастя.

 

У Харкові «Золушку» поставила вперше болгарський балетмейстер М. Арнаудова (1969). Головні ролі в ній виконували, серед інших, народні артисти України С. Коливанова і Т. Попеску. Тепер вистава йтиме у хореографічної редакції Віктора Литвинова, яку обрав свого часу балет Національної опери України. У минулому популярний характерний танцівник Київського театру опери і балету, потім — головний балетмейстер Дитячого музичного театру столиці України, він багато років очолював головну балетну трупу нашої держави. Творчість Литвинова добре відомо і харків`янам-на нашій сцені балетмейстер здійснив оригінальну постановку балету Р. Щедріна ” Горбоконик ”(2007). Можливо, це певним чином зумовило і характер нової постановки Литвинова. В «Золушке» він залишається вірний собі: тут багато фантазії, гумору, гротеску, дотепних пластичних знахідок. Ексцентричні побутові сценки чергуються з мелодраматичними, класичний танець з характерним яскраво... «В інтерпретації Віктора Литвинова «Золушка» набула нового звучання, писала про неї преса. Вона мало чим нагадує традиційну казку для малят про бідній дівчинці, злу мачуху, доброї феї і прекрасного принца. Сприйняття вистави вимагає роботи і розуму, і серця. Мовою сучасної хореографії в ній йдеться про одвічні етичні проблеми, що стосуються не тільки, і не стільки дітей, але і, насамперед, дорослих. Вистава розповідає про цінності справжні і фальшиві, про силу любові, красі почуття. Перед глядачами постає дріб`язковий міщанський світ, де зустрічають «по одягу», де щирі глибокі почуття губляться за бутафорським блиском багатства і світської манірністю. Тут навіть юне серце часто буває сліпим. І Принцу треба пройти тривалий шлях до усвідомлення своєї любові. У певному сенсі, саме Принц є головним героєм вистави. У пошуках улюбленої Принц проходить душевну еволюцію. У фіналі балету герой ніби піднімається над своїм оточенням, він духовно зростає — його танок повний класичної витонченості і височині...”. Нова «Золушка» обіцяє стати для глядачів колоритним дійством, що захоплює емоційністю і динамікою, дотепними сценами, видовищністю. Глядачам потрібно взяти до уваги, що подібний сюжет вже був використаний на харківській сцені кілька років тому. Тоді петербурзький балетмейстер Василь Медведєв вперше в Україні поставив «Золушку» (друга назва «Синдерелла») на музику Й.Штрауса (2011). Але дія в тому виставі відбувається в модному агентстві, Принц там кутюр`є, а Попелюшка (Сінді) мріє стати королевою подіуму. Тому, як бачимо, це два різних вистави, кожне з яких нітрохи не заважає іншому. Їх навіть цікаво порівняти.

Тривалість 2 години. 10 хв


Де та коли: