«Хамерман знищує віруси» feat. «Свині завжди свині» (1931). Коло Дзиґа
21 грудня Довженко-Центр уже втретє проводить передноворічну вечірку-закриття сезону #Donowhere Film Night, на яку запрошує друзів інституції. В її рамках на Сцені 6 відбудеться показ нещодавно віднайденої української німої кінокомедії «Свині – завжди свині» (реж. Ханан Шмаїн, 1930) із гротескним саундтреком Альберта Цукренка (“Хамерман знищує віруси”) наживо. Після показу в кафе ЕТЕР у холі на 1 поверсі відбудеться Vinyl After Party діджей-сет на улюблених вінілах команди Довженко-Центру та запрошених діджеїв.
19.00
СВИНІ ЗАВЖДИ СВИНІ feat АЛЬБЕРТ ЦУКРЕНКО
Вхід: 150 грн.
21.00
Vinyl After Party
Кінокомедія “Свині завжди свині”, знята на Одеській кінофабриці «Українфільму» у 1930 році режисером Хананом Шмаїном, учнем Леся Курбаса, протягом майже століття вважалася втраченою. ЇЇ було віднайдено у 2015 році в Федеральному архіві Німеччини і наступного року завдяки Посольству України в Німеччині передано до фільмофонду Довженко-Центру. Комедії – найрідкісніший жанр серед збереженого українського кіно німого періоду, оскільки через критику і висміювання тодішніх соціальних вад, вони першими підпадали під заборону ще до виходу на екрани. На сьогодні відомо лише п'ять збережених українських німих кінокомедій, серед яких «Свині завжди свині» - одна з найкращих.
Іван Козленко, директор Довженко-Центру: «Свині…» - неймовірно дотепна, динамічна комедія, в якій водночас висміюються радянський бюрократизм, доведений до абсурду цілковитим безладом та саботажем формалізм, міщанство та провінціалізм, далекі від історичних викликів доби. В цій своїй настанові фільм зближується з міщанськими комедіями Миколи Шпиковського й особливо з його легендарним «Шкурником» (1929), націленим на іманентну критику нового радянського побуту, й утворює разом з ним окремий корпус ранньої української сатиричної кінокомедії».
Альберт Цукренко, композитор та лідер гурту “Хамерман знищує віруси”: «Особливістю ранніх радянських фільмів є механістичність героїв – це не повноцінні, живі особистості, а персонажі, чиї риси повністю залежать від того, яку функцію вони виконують в сюжеті. Персонажі-функції. Сподіваюсь, моя музика акцентуватиме цю особливість, зробить її більш очевидною».
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ханан Шмаїн – зараз абсолютно забутий самобутній режисер курбасівської школи. Восени 1921 року, коли Кийдрамтеатр переїхав в Білу Церкву, 19-річний Ханан приєднався до студії драматичного мистецтва, яка діяла при театрі. З 1923 до 1928 року він працював у режисерській лабораторії «Березолю» й асистує Курбасу в низці постановок. 1930-го року Шмаїн переїздить до Одеси, де починає працювати на кінофабриці.
«Свині – завжди свині» - повнометражний режисерський дебют Шмаїна. 1936 року він зняв свій найвідоміший фільм на Київській кінофабриці – кінокомедію «Якось улітку» за сценарієм Ільфа та Петрова з Ігорем Ільїнським в головній ролі. Успіх фільму викликав заздрість колег, особливо новоприбулих російських режисерів, якими планувалося «замінити» майже всуціль репресованих українських кінопрофесіоналів.
Культуролог-гебраїст Анна Шмаїна-Вєліканова, внучка Шмаїна,: «Це був знаменитий його фільм, після якого Пир’єв його «з’їв». А вже коли Леся Курбаса розстріляли – йому з сім'єю довелося терміново тікати. І так він опинився у Москві… Коли почалася війна, він у найперші дні пішов до московського ополчення. І потрапив одразу ж у полон. І неймовірні хлопці з Білої Церкви, які пам'ятали його батька, Мойсея Шмаїна - кондитера, переховували його під час селекцій три роки поспіль”.
Захід відбудеться в рамках проекту Коло Дзиґи – циклу музичних кіноперформансів, під час якого відбуваються прем’єри та спеціальні покази відреставрованих Довженко-Центром українських німих фільмів та світової кінокласики, створених та виконаних наживо українськими та зарубіжними музикантами та діджеями.
Національний центр Олександра Довженка (Довженко-Центр) – найбільший український кіноархів, що зберігає понад 5000 найменувань ігрових, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів. Є єдиним членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. Здійснює реставрацію, збереження національних фільмів, особистих архівів кіномитців, музейних фондів, наукові дослідження в галузі кінематографії, дистрибуцію та промоцію українського кіно.