Дядечків сон
Трагікомедія в двох актах.
Тривалість 2 години 30 хв.
Прем'єра: 19 жовтня 2008 року
Постановка - Р. Зискин (Канада)
Сценографія - Д. Боровський (Росія)
Костюми - Е. Дробова (Україна)
Композитор - А. Шнітке (Росія)
Відновлення сценографії - Е. Дробова
Хто з батьків не бажає дітям щасливою, на їх погляд, долі?
Нехай кавалеру юної панночки буде хоч сімдесят, лише б гаманець набитий грошима!
Свою любов влаштувати не змогли – прийшли до висновку, що немає її, любові, від бідності і безгрошів'я вивітрилася.
Так хай хоч діти багато і знатно поживуть!
Ось і починають юних дочок дошкуляти, перед старими розхвалювати!
А у старого в сімдесят зовсім вже думки плутаються: тут заміж кличе, а на наступний день думає: мабуть, приснилося!
І починають злі язики плутати бідного князя-дідка, а йому вже й невтямки: сон це був чи реальність!
Вистава «Дядечків сон» - це продовження успішного і плідного співробітництва Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки з театром ім. Л. Варпаховського (Монреаль, Канада), який не так давно з успіхом показав київським і московським глядачеві відомий спектакль «Бабине літо».