Tempesta di Mare. Буря на морі
Kyiv State Symphony Orchestra / Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України
Дириґент – Луїджі Ґаджеро
Соліст – Сергій Гурін (фагот)
Tempesta di Mare / Буря на морі
Програма
Максим Березовський. Симфонія C-dur
Йозеф Гайдн. Симфонія №39 g-moll («Буря на морі»)
Вольфґанґ Амадей Моцарт. Концерт для фагота з оркестром
Фелікс Мендельсон. Симфонія №4 («Італійська»)
Перший концерт із новим головним дириґентом Луїджі ҐаджероДержавний академічнийестрадно-симфонічний оркестр розпочне символічно – виконанням першої (відомої) української симфонії. Максим Березовський написав симфонію C-durна батьківщині Луїджі Ґаджеро, в Італії, орієнтовно на початку 1770-х років, і донедавна рукопис вважався втраченим. Партитуру, яка довгий час знаходилась вприватному архіві ArchivioDoriaPamphilj, що належить знаній родині римських аристократів, першим озвучив американський дириґент Стівен Фокс у 2003 році в Королівській академії музики у Великій Британії, а 2016 році українську прем’єру здійснив Кирило Карабиць. Виконання першої української симфонії, побудованої за так званим «італійським» тричастинним типом, українським оркестром під орудою італійського дириґента привідкриє нові грані взаємовпливу двох культур.
Симфонія № 39g-moll («Буря на морі») з-під пера Йозефа Гайдна з’явилася незадовго до твору Березовського – у 1765-му. Вона винятково напружена як для композитора, якому перманентно притаманні врівноваженість, оптимізм та здоровий гумор. Дослідники пов’язують ці нетипові риси із впливом руху «SturmundDrang» («Буря і натиск»), що перетворює твори цього періоду на симфонії «пристрасті і драми». Найбільш бурхлива частина – фінал, у якому тремоло і пасажі струнних створюють «бурю», подібну до «Грози» із «Пір року» АнтоніоВівальді. За самою ж назвою твір перегукується із однойменним флейтовим концертом Вівальді – Latempesta di mare, першим з Шести флейтових концертів, ор.10
Вольфґанґ Амадей Моцарт у цьому проекті представлений Концертом для фагота з оркестром, свого роду акробатичним трюком для цього хрипкого інструмента, придуманим 18-річним композитором у 1774 році. Це єдиний вцілілий твір із п’яти фаготових концертів, хрестоматійний для духовиків і життєдайний для вокалістів, адже його друга частина лягла в основу арії Розіни «Porgi, amor» з опери «Весілля Фігаро».
Остання партитура – знову «лист з Італії», цього разу – від Фелікса Мендельсона. «Сині гори залишаються позаду; сонце припікає крізь листя винограду; дорога біжить між фруктових садів; дерева немов ланцюгами пов'язані один з одним кучерявими рослинами, і здається, що ти вдома, що все це було тобі давно знайоме, а тепер ти це знаходиш знов», - пише він рідним. Симфонія 1833-го року сповнена танцювальними італійськими ритмами, в тому числі в неї потрапила римська сальтарела і неаполітанська тарантела.
Луїджі Ґаджеро (головний дириґент)
Професор, музичний директор Ансамблю сучасної музики студентів Музичної академії, викладач перкусійної камерної музики у Консерваторії Страсбурга і в Страсбурзькій академії музики (Франція), артистичний та музичний директор Ухо-ансамблю (Київ) та музичний директор ансамблю LaDolceManiera (Страсбург).Диригував наступними колективами: Ухо-ансамбль, L’Imaginaire (Страсбург); LaDolceManiera,LesTempsModernes (Ліон),EMCoftheAcad