(Задум нової сценічної редакції
за мотивами повести «Письма Тев`є-молочника»)
Маленьке село, захований далеко від людських очей. Століттями тут пліч-о-пліч жили українці, росіяни, євреї. Незважаючи на відмінності у вірі й звичаях, разом працювали, гуляли..., проводжали в останню путь. Вони були впевнені, що дружно будуть жити їх діти, онуки і правнуки. Але життєві бурі долетіли й сюди, поламали усталений побут, зірвали людей з насиджених місць...
Про цих подіях і розповідає Шолом-Алейхем з властивим йому іронічним гумором, наповненим колоритом цього народу.