Чіо-Чіо-сан
ПРЕМ'ЄРА !!! Опера «Чіо-Чіо-сан» Дж.Пуччіні
Прем'єра опери «Чіо-Чіо-сан» на сцені Харківського оперного театру
«Чіо-чіо-сан» Дж. Пуччіні – безперечний шедевр італійської опери початку ХХ століття. Друга її назва – «Мадам Батерфляй», прояснює сюжетну основу, так як перекладається як «метелик» або «метелик».
Японське кімоно, схоже на крила метелика, носить юна Чіо-Сво-Сан. Вона, як метелик, летить на сліпучий вогонь любові. І кілька років поспіль вірить, що американський морський офіцер, для якого шлюб з японкою нічого не значить, знову припливе на білому кораблі. Нарешті, він повертається, щоб забрати з собою їх маленького сина. І тоді стає свідком непоправного...
Ця опера – драма однієї героїні, одна з найтрагічніших в світовому оперному спадщині. Глядач стає свідком переродження по-дитячому наївною юної дівчини в зрілу, експресивну жінку, для якої поняття честі і гордості понад власного життя.
Зворушлива історія кохання розгортається в японському містечку Нагасакі, тому і сценографія та музика відтворюють орієнтальний дух східної культури. Композитор створив дивовижний синтез екзотичних інтонацій, висхідних до традицій японського фольклору та академічного блискучого бельканто, що розкриває всю палітру виразності людського голосу. Але успіх до неї прийшов не відразу.
Перша постановка опери Дж. Пуччіні «Мадам Батерфляй» («Чіо-Чіо сан») відбулася в 1904 році в міланському «Ла Скала».
Робота над новою партитурою у Пуччіні ускладнилася тим, що він, пристрасний автолюбитель, який потрапив у катастрофу і зламав ногу. Але на привітання глядачів йому багаторазово виходити не довелося — публіка поставилася до його новому дітищу прохолодно. І лише друга, скорочена редакція опери була прийнята «на ура». Особливо, коли в Буенос - Айресі нею продиригував великий Артуро Тосканіні.
Незабаром оперу про маленьку японську гейшу, яку спокусив і кинув американський морський офіцер, почули і в Токіо. Настав світове визнання, і неймовірна популярність цього зворушливого образу стала зростати щороку. Тоді Пуччіні на карикатурах зображували не інакше як у компанії з мадам Батерфляй. Чіо-Чіо-сан співали різні жіночі голоси — і ліричні, і драматичні. Від цього залежала трактування вокального образу. До речі, конкурс в Японії на кращу Чіо-Чіо-сан світу не раз виявляв серед виконавиць цієї ролі колишніх радянських співачок. Деякі з них виступали і на сцені нашої опери — Марія Бієшу, Гізела Ціпола, Ламара Чконія.
А в галереї харківських Чіо-Чіо-сан з 1920-х років були такі різні і по-своєму прекрасні «метелики», як Катерина Копьева, Олена Виноградова, Мирра Раик, Катерина Морозова, Софія Мостова, Олександра Оголевец, Людмила Цуркан, Іраїда Броннікова, Марина Гончаренко, Ангеліна Романовська, Олена Скворцова, Вікторія Блазень...
Сьогодні на оперному небосхилі зійшла й інші імена. Звичайно прем'єра нової постановки «Чіо-Чіо-сан», яка не йшла в Харківському театрі опери і балету більше трьох років, відрізняється від попередніх трактувань. Постановники (режисер Армен Калоян і диригент Юрій Яковенко) і виконавці, серед яких чимало талановитої молоді, намагалися зберегти пристрасть і ніжність героїв Пуччіні, донести до серця глядача його схвильовані і прекрасні мелодії.
Але головне досягнення оновленої постановки – це повернення до мови оригіналу. Вперше на харківській сцені «Чіо-чіо-сан» заспіває на італійській мові.
Тривалість: 3 ч. 00мин