Балет «Собор Паризької Богоматері»
«Собор Паризької Богоматері»
Історики та літературознавці говорять, що свій роман «Собор Паризької Богоматері» Гюго написав, захищаючи готичний храм, який його сучасники хотіли перебудувати. Однак собор вистояв, і вже більше восьми з половиною століть продовжує залишатися одним з головних символів французької столиці. А герої одного з найпопулярніших у світі літературних бестселерів живуть третій століття, в тому числі в кіно ( «Горбун Собору Нотр Дам”), опери ( «Эсмеральда»), балеті ( «Дочь Гудули»). А з популярністю знаменитого мюзиклу «Собор Паризької Богоматері» Коччанте (1998) успішно бореться однойменний балет, поставлений ще в 1884 році на музику італійця Чезаре Пуньі.
Авторами хореографії балету про красуню Есмеральду і потворного, але душевного дзвонаря собору були в різний час Жюль Перро, Петіпа, Олександр Горський, Ролан Петі (останній співпрацював з сучасним французьким композитором Морісом Жарром).
У Харкові цю історію вперше втілили на сцені видатні українські балетмейстери Павло Вірський та Микола Болотов в 1933 році. Вони відомі і тим, що через кілька років створили в Києві ансамбль народного танцю, який існує до наших днів. А ось хореографія балету «Собор Паризької Богоматері» на харківській сцені з тих пір не раз змінювалася. Її варіанти представили тут Василь Литвиненко (1948), Наталя Данилова (1952), Віктор Шкилько (1985). у хореографічній версії народної артистки України Євгенії Хасянова, і теж на основі балетної класики. Втім, суть сюжету, розказаного Віктором Гюго, за ці десятиліття і навіть століття майже не змінилася. Тому глядачі, як і раніше, будуть раді зустрічі з перекладеної на танець історією кохання, яка виявилося міцніше кам`яні стіни Собору Паризької Богоматері.
Тривалість: 2 години