Тріо з Галичини: Луцьк
// Луцьк
/// 17 листопада.
Музична агенція Collegium Musicum та Волинська Філармонія презентують та щиро запрошують відчути неповторну атмосферу Львова та Галичини 20-30х років XX сторіччя.
Ми не можемо повернути час, але можемо перенестись в нього за допомогою звуків. Витончені мелодії та пейзажність фактури у затишній камерній атмосфері проекту "Тріо з Галичини".
Концерт відбудеться у п?ятницю, 17 листопада о 18:00 у Волинському академічному обласному театрі ляльок.
Квитки продаються в касі філармонії на Театральному майдані.
Телефони для довідок: 24-02-41, (095) 206-75-88.
Детальніше:
Цей концертний проект був створений в рамах "Людкевич Фесту" - фестивалю класичної музики, присвяченого Станіславові Людкевичу, що проходив у Львові цього вересня.
Тріо з Галичини
Петро Тітяєв / скрипка
Ярослав Мигаль / віолончель
Анастасія Бойко / фортепіано
В. Барвінський – Тріо
С. Людкевич – Тріо “Ноктюрн”
Н. Нижанківський – Тріо
С. Людкевич – “Велике тріо”
Тріо (a-moll, 1911) – друге тріо Барвінського. Його перше тріо (es-moll) не збереглося, як і більшість рукописів композитора. Вони були знищені 1948 року, а композитора репресовано. Людкевич був тим, хто заступився за Василя Барвінського...
Як і Людкевич, Барвінський був послідовником Миколи Лисенка, але пішов власним шляхом. Іноді за стилем він схожий до французьких імпресіоністів, але з українським колоритом.
Нестор Нижанківський написав «Тріо» у 1928 році. Саме 1928 року він отримав посаду викладача Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові, де раніше вчився сам. Тут викладав і Станіслав Людкевич, був його директором у 1910-1915 роках. Як і Людкевич, Нижанківський навчався також у Відні, а в Мюнхені слухав всі опери Ріхарда Вагнера.
Людкевич захоплювався творчістю і Петра Чайковського. Особливо Станіслава вразило тріо a-moll (ор. 50), яке молодий композитор почув у 1912 році у Львові.
Власне “Велике тріо” (fis-moll) Людкевич завершив лише через сім років. А 1950 року здійснив його другу редакцію. В яскравому тематизмі з романтичними «хвилями» відчуваються фолкові «нотки». Так, наприклад, у вступі першої частини звучить мотив, який нагадує звучання трембіт.
Романтику ночі тонко відтворено Людкевичем у тріо «Ноктюрн» (1905). Твір створено на основі української ліричної пісні «Ой, не світи місяченьку», яку, звісно, добре знав.