Балет «Попелюшка»
С. Прокоф’єв. «Попелюшка», балет
Доля Сергія Прокоф'єва (1891-1953) — це складний шлях артиста, великого та неординарного як у помилках та протиріччях людської натури, так і у своїх геніальних осяяннях.
Композитор народився в Україні, у селищі Сонцовка (нині Червоне Донецької області). Він помер в один день зі Сталіним в Москві, і тому похорон видатного композитора пройшов майже непомічениим.
Незважаючи на те, що композитор добровільно повернувся з еміграції і намагався підкоритися радянській ідеології та музичній естетиці, його новаторська музична мова не вписувалася у стандарти соціалістичного реалізму, тому сприймалася відчуджено офіційним мистецтвом.
Прокоф'єв один з найбільш значущих композиторів XX століття Він автор 11 опер, 7 балетів, 7 симфоній, 8 концертів та музичних творів в інших жанрах.
Серед балетів поза конкуренцією його «Ромео і Джульєтта» та «Попелюшка» (1945), де майстер продовжив кращі традиції російського класичного балету, започатковані П.Чайковським, балетмейстерами М.Петіпа, Л.Івановим, О.Горським.
Задум втілити сюжет Ш.Перро у хореографічний твір виник у композитора в 1930-ті роки.
Під час війни композитор, працюючи над епопеєю «Війна і мир», із задоволенням повертався до зворушливої та простої історії про перетворення щирої душею і вдачею бідної сироти у казкову принцесу.
Музика Прокоф'єва стверджувала велич вічних етичних принципів, силу кохання, упевненість в перемозі доброго первня.
Автор прагнув, щоб глядач у казковій облямівці побачив у балетній виставі живих людей, які щиро відчувають та прагнуть щастя.
У Харкові «Попелюшку» поставила уперше болгарський балетмейстер М. Арнаудова (1969).
Головні ролі в ній виконували серед інших народні артисти України С. Коливанова і Т. Попеску.
Тепер вистава йтиме у хореографічній редакції Віктора Литвинова, яку обрав свого часу балет Національної опери України.
В минулому популярний характерний танцівник Київського театру опери і балету, потім — головний балет¬мейстер Дитячого музичного театру столиці України, він багато років очолював головну балетну трупу нашої держави.
Творчість Литвинова добре відома й харків’янам – на нашій сцені балетмейстер здійснив оригінальну постановку балету Р. Щедріна «Горбоконик» (2007).
Можливо, це, певним чином, обумо¬вило і характер нової постановки Литви-нова.
У «Попелюшці» він залишається вірним собі: тут багато вигадки, гумору, гротеску, дотепних пластичних знахідок.
Ексцентричні побутові сценки чергуються з мелодраматичними, класичний танець з яскраво характерним...
«В інтерпретації Віктора Литвино¬ва «Попелюшка» набула нового звучання, - писала про неї пресса, - вона мало чим нагадує тра¬диційну казку для малюків про бід¬ну дівчинку, злу мачуху, добру фею і прекрасного принца.
Сприйнят¬тя вистави вимагає роботи і розуму, і серця.
Мовою сучасної хореографії в ній йдеться про одвічні етичні проблеми, що стосуються не тільки — і не стільки — дітей, а й, насамперед, дорослих.
Вистава оповідає про цінності справжні й фальшиві, про силу кохання, красу почуття.
Перед глядача¬ми постає дріб’язковий міщанський світ, де зустрічають «по одежці», де щирі глибокі почуття губляться за бутафорським блиском багатства і світською манірністю.
Тут навіть юне серце часто буває сліпим.
І Принцу треба пройти тривалий шлях до усві¬домлення своєї любові.
В певному розумінні, саме Принц є головним героєм спектаклю.
У пошуках ко¬ханої Принц проходить душевну ево¬люцію.
У фіналі балету герой немовби піднімається над своїм оточенням, він духовно зростає — його танець сповнений класичної ви¬тонченості й піднесеності...».
Нова «Попелюшка» обіцяє стати для глядачів колоритним дійством, що за-хоплює емоційністю й динамікою, дотепними сценами, ви¬довищністю.
Глядачам треба взяти до уваги, що подібний сюжет вже був використаний на харківській сцені кілька років тому.
Тоді петербурзький балетмейстер Василь Медвєдєв вперше в Україні поставив «Попелюшку» (друга назва «Сіндерелла») на музику Й.Штрауса (2011).
Але дія у тій виставі відбувається в модній агенції, Принц там - кутюрьє, а Попелюшка (Сінді) мріє стати королевою подіуму.
Тож, як бачимо, це дві різні вистави, кожна з яких анітрохи не заважає іншій.
Їх навіть цкаво порівняти.
Але прем’єру нової «Попелюшки» треба переглянути якомога скоріше.
Вже у березні вистава виїжджає на гастролі до Нідерландів.
Продолжительность: 1 часа 45 минут