Мене звати Хома Брут
Містична комедія
Режисер: Анатоль Фон-Філандра
Вистава українською мовою
Вистава за мотивами повiсті М. Гоголя «Вій». Сценiчна версія — Анатоль Фон-Філандра
«Він бачив, де заходить сонце…«
Жертва, чи спаситель? Хто знову рятуватиме світ від зла?
Це історія-притча про людей. Про їх віру і невіру. Про любов і убивство. Про наш хутір, на якому серед нас живе саме зло. Це всім відома історія про бурсака Хому і дочку пана сотника, за повістю «Вій» М. В. Гоголя.
Сирота – філософ, бурсак Хома Брут випадково заходить на хутір, де відбуваються зовсім не звичні історії. Тут, на хуторі, серед звичайних людей живе відьма – красуня-панночка. Вона знається з потойбічними, з темними силами землі – чортами й демонами. Вона літає, перекидається на собаку, а інколи стає старою бабою, аби пити кров дорослих та немовлят. Відьма наводить жах та морок, зачаровує і зводить зі світу молодих хлопців – тих, які торкнули її темне, як безодня серце.
Ця історія починається тут, в зачарованому місці з простим семінаристом Хомою Брутом, майбутнім священиком і майбутнім вбивцею. Фатальна зустріч філософа з молодою відьмою дасть початок ланцюжку подій, від яких холоне кров.
Дивний сон молодого бурсака про любов панночки перетворився на справжнє жахіття наяву. Вранці він отримує звістку про смерть молодої красуні. І саме філософу доведеться три ночі поспіль читати за нею заупокійну…
Акторський склад:
Панночка — Надія Ільченко / Наталя Шилова
Хома — Григорій Бакланов/Артем Атаманюк
Явтух — Іван Майстренко
Свирид — Сергій Крощенко
Дорош — Роман Григіль
Феська — Ірина Бібік /Алiна Карпенко
Співи — Аліна Карпенко / Анастасія Василькова
Музичне рішення — Олеся Стефаник
Художник — Наталя Біденко
Художник по світлу — Васільков Олександр Альфредович
Хореограф — Ігор Головятин